30/05/2026
29 травня
Свято останнього дзвоника...
Так хотелось надеть праздничное платье, купить охапку цветов и подарить нашей первой учительнице- Людмиле Леонидовне Бундюк, и нашей замечательной Наталье Викторовне Микше, и нашей нынешней классной маме- Светлане Вячеславовне Марценюк
И смотреть, как дети кружатся в вальсе в школьном дворе...
И запустить в воздух разноцветные шары- столько, сколько детей собралось на празднике...
И загадывать желания, пока твой шарик не станет маленькой, едва заметной точкой в ярком небе...
И столько всего мне хотелось бы, чего я уже никогда...НИКОГДА не смогу сделать...
Потому что у моих детей и у меня отняли эти маленькие значительные радости.
В этом году учитель из 4го лицея попросила наших знаменитостей записать поздравление для выпускников своей школы. Благодаря ей и нашему 5 лицею досталась часть поздравлений. Это чудесно. Дякую всім, хто долучився до цієї акції ,але..
Але я б не вагаючись поміняла привітання на можливість просто стояти разом з моєю дитиною на шкільному подвір'ї і слухати звичайні промови шкільної "лінійки".
Тим, хто не в Нікополі не зрозуміти. Більша частина дітей в Україні всеж-таки мала змогу відвідати школу, вальсувати і вдягнути святкові сукні. Це добре.
Я вітаю всіх мам Нікополя із закінченням навчального року, останнім дзвоником і тим,що ми вижили ще один рік в нашому місті.
Я безмежно вдячна нашим вчителям,які , не дивлячись на складнощі он-лайн навчання, все ж таки залишаються в своїй професії , підтримують дітей і надають можливість отримати знання в цей, дуже складний, час.
Всім вам мої найщиріші вітання і побажання миру.
