29/08/2026
Влада, я дякую тобі за те, що ти обрала мене своєю наставницею і дозволила мені відкрити тобі двері у світ практичної ветеринарної медицини, звісно не тільки я причетна , а і весь колектив Ветпланета, просто все почалось з порізу лапки Маріо 🙃
За роки своєї практики я все частіше помічаю, що молодь втрачає той самий запал, емоційне натхнення і бажання пізнавати нове. І, якщо чесно, наставника це засмучує. Бо хочеться бачити поруч молодих людей, які світяться, горять знаннями, ставлять запитання і не бояться вчитися.
І саме на піку моєї зайнятості, багатозадачності та нескінченної кількості справ у нашому колективі з’явилася ти.
Ти приїхала до нас на два місяці, щоб отримати практичний досвід, побачити справжню роботу ветеринарного лікаря зсередини, навчитися і просто спробувати себе в професії.
І знаєш, для мене це стало справжнім відкриттям.
Мати таку людину поруч — це було цінно. Ти нагадала мені мене саму в юності. Коли мені було цікаво абсолютно все. Коли я бралася за все і вся. Коли не соромилася чогось не знати, не боялася помилятися і просто була максимально відкритою до знань.
Саме такою я побачила тебе.
Влада, сонечко, я дуже хочу побажати тобі зберегти цей сонячний запал. Цей внутрішній промінчик світла, який ти несеш із собою.
Життя обов’язково буде тебе випробовувати. Будуть складні періоди, помилки, розчарування і моменти, коли здаватиметься, що сил уже немає.
Але я дуже прошу тебе як наставниця: збережи в собі цю жагу до знань. Не бійся не знати. Не соромся помилятися. І, найголовніше, не втрачай свою доброту та щирість.
Бо професійність можна здобути. Знання можна накопичити. Досвід приходить із роками.
А ось справжню щирість, цікавість до життя і бажання ставати кращою - важливо зберегти.
Дякую тобі, Владислава , за ці два місяці. І нехай це буде лише початок твого великого шляху у ветеринарній медицині.
