Ветеринарний госпіталь "Фауна-сервіс"

24/08/2026

Вона зайшла в госпіталь ледве-ледве, з підтримкою власниці – красива аргентинська догиня з розумними очима. Всі, хто побачили собаку з правого боку – посміхнулись: красуня. Всі, хто побачив з лівого – завмерли: як так?

Зліва, в області плечового суглобу, росла величезна пухлина, через яку Тері не могла нормально ходити. Запит, з яким прийшли власники Тері, звучав незвично: собаці боляче, чим можна допомогти? Про видалення не йшлося.
В таких випадках лікарю завжди важко, адже треба коректно задати питання – чому не видалили? Але будь там що, його задати треба.

З'ясувалося, що чотири роки тому, коли ця пухлина тільки з’явилась, власники звернулись до клініки з тим, щоб її видалити. Після дослідження виявилось, що у Тері – серйозна патологія серця, оперувати заборонили. Ще один кардіолог підтвердив: собака не перенесе операції, хай собака живе, скільки проживе.

Так Тері прожила чотири роки, поки пухлина так сильно не збільшилась, що почала тиснути на нервові сплетіння – собаці було дуже боляче.

Ми маємо правило – перевіряти все, тому перше, що зробили – провели дослідження серця, рентген, УЗД пухлини й ОЧП. Додатково до величезної ліпоми знайшли дві пухлини селезінки. Легені та інші органи були чисті, без метастазів, але пухлина мала признаки розпаду. А головне, виявилось, що СЕРЦЕ АБСОЛЮТНО ЗДОРОВЕ.

Тері чекала довга й важка операція. Лікарі не виключали великої крововтрати, тому заздалегідь підготували донорську кров, яку використали у ранній післяопераційний період.

Дві години видаляли новоутворення. Пухлина знаходилась у капсулі, навколо – чимало некротизованої тканини, що утворилась від постійного тиску величезної ліпоми.

Пухлину видалили в межах здорових тканин, після чого провели пластику шкіри, використовуючи спеціальну техніку, що дозволила запобігти некрозу шкіри над пухлиною. Саме завдяки цій техніці, шкіра, що довгий час перебувала без належного кровопостачання, прижилась повністю.

Пухлину відправили на гістологію – не всю звісно, адже її вага сягала трьох кілограм, шматочки з найбільш підозрілих участків. В розрізі новоутворення нагадувало ліпосаркому, але гістологія підтвердила – не дивлячись на очаги запалення, ліпома не встигла переродитися.

Відновлення було довгим і непростим, але Тері вже бігає. Вперше за довгий час. Це неймовірна радість як для власників, так і для нас – адже вдалося ще одну погану історію перетворити на хорошу.

Наразі наша пацієнтка ще відновлюється – попереду на неї чекає видалення селезінки.

21/08/2026

Мірра Ангелівна (а саме так слід звертатися до собаки у поважному, 13-річному віці), регулярно, хоч і не часто, блювала і надмірно захоплювалась газонною травою. Власники захоплення бультер’єра особливо контролювати не могли, оскільки собака має вільний вихід у двір. Але коли захоплення перетворилось на манію, власники звернулись за діагностикою. Тим паче, що собака навирощувала собі чималу кількість невеликих пухлин в області живота.

УЗД серця підтвердило – вроджена дісплазія мітрального клапану нікуди не поділася, а УЗД ОЧП виявило потовщені стінки шлунку, що разом із регулярною блювотою, поїданням трави і результатами аналізу призвело до попереднього діагнозу – гастрит.

Підтвердити діагноз збиралися за результатами ФГДС, яке мали провести одразу після видалення пухлин, під одним наркозом.

Спочатку все йшло за планом – хірурги видалили 3 пухлини в області живота, одну – на носі та перейшли до ФГДС. Одразу побачили кров у стравоході та доволі сильно запалені стінки шлунка. За допомогою ендоскопа ретельно обстежили шлунок і, на самому виході з нього, у пілоричному відділі знайшли клубок газонної трави. Видалили та повернулися для дообстеження. Ненавмисно – щось чорно-синє застрягло на виході зі шлунка, намагаючись пройти у дванадцятипалу кишку. Застрягло доволі міцно, але хірургам вдалося витягнути стороннє тіло у шлунок.
Далі почалось найскладніше – стороннє тіло було половинкою чогось круглого, слизького і абсолютно точно не хотіло покидати організм старенького бультер’єра.

Лікарі виявились впертішими, тому перемогли і, після видалення, чимало здивувались знахідці: це виявилась половинка шкаралупи горіха, в який набилась трава, в якій, своєю чергою, застрягла кісточка від фініка. Близько двох місяців ці сторонні тіла знаходились у шлунку, травмуючи його стінки (термін підказала власниця, використавши метод дедукції). Близько двох місяців собаці боліло і вона намагалась заглушити біль поїданням трави.

Після оперативного втручання Мірра Ангелівна швидко прийшла до тями, з'їла консерви з барієм і залишилась у стаціонарі, чекати вранішнього рентгену. Саме рентген з барієм мав підтвердити прохідність ШКТ. І підтвердив.

Мірру Ангелівну відпустили додому, тепер їй близько місяця доведеться лікувати гастрит і милуватися травичкою лише через вікно.

У цьому клінічному випадку – і про професіоналізм хірургів та анестезіолога, і про неймовірне везіння – за кілька днів у собаки утворилась би більш серйозні проблеми, оскільки горіх надійно перекрив вихід зі шлунку. На щастя, все закінчилось добре. Не ігноруйте поїдання трави своїми тваринами та блювоту. Проведіть діагностику.

18/08/2026

Фльор 13, вона – ніжна та лагідна собака породи йоркширський тер’єр. До Фауна-сервіс малеча потрапила через погіршення стану – собака мала розлад дефекації, блювоту. Стала млявою та апатичною.

З огляду на такі неспецифічні симптоми та вік пацієнтки, Фльор провели повну первинну діагностику: аналізи крові, УЗД органів брюшної порожнини. Під час УЗД лікар виявив велику кількість каменів у жовчному міхурі, збільшену печінку. Згідно аналізів крові, Фльор мала панкреонекроз, який є частим супутником жовчнокам'яної хвороби.

Первинне лікування, що лікарі призначили малечі, було консервативним, направленим на стабілізацію стану та лікування панкреонекрозу.

Наступний етап – оперативне втручання з приводу жовчнокам'яної хвороби. В принципі, холецистектомія може бути проведена і ендоскопічно, але у випадку з Фльор лікарям потрібно було оцінити наочно стан підшлункової залози та печінки.

Жовчний міхур виявився не тільки наповненим камінням, але й флегмонозно зміненим, тому з ним без жалю попрощалися. Щодо підшлункової – візуально підтверджено жировий панкреонекроз, сама підшлункова була уражена лише в одному місці – в області головки.

При жировому панкреонекрозі через надмірну активність ферменту ліпази відбувається руйнування та відмирання жирової тканини підшлункової залози та навколишньої клітковини, тому лікарі провели блокаду, щоб прибрати цю ферментативну активність.

Післяопераційний період проходив непросто, але Фльор боролася. Вона хотіла й далі жити своє щасливе життя і ми всі були на її стороні. Потроху організм оговтувався і реагував на лікування згідно планів лікарів, власників і самої Фльор. Нещодавно малеча приходила на контрольний огляд, мала хороший вигляд і дуже симпатичні показники, що нас дуже порадувало.

11/08/2026

Іда ще щеня, яке перед тим, як знайти дім, якийсь час жила на вулиці. Тому, Іда – щеня, яке вміє відстоювати свої особисті кордони, але для нашої історії це не так важливо. Важливо інше – постійні напади нудоти, блювання, проблеми з питтям – вода, яку пила собачка, майже одразу виливалась назад.

Наші колеги ретельно обстежили Іду у Запоріжжі, та з діагнозами “мегаєзофагус” і “хіатальна грижа” направили у Київ, до нас. Ми провели езофагоскопію, за результатами якої визначені діагнози підтвердилися – маленька Іда мала дефект стравохідного отвору діафрагми та, як наслідок – розширення стравоходу.

Цікаво те, що наші колеги, поставили ще один діагноз – спондильоз хребта, але наші хірурги, після відповідних досліджень, схиляються до застарілого перелому хребців, які вже зрослися. Тим паче, що хіатальне кільце знаходиться напроти переломаних хребців. Скоріш за все, у минулому, вуличному житті, Іда отримала суттєву травму, через яку і виникла хіатальна грижа.

Проте, це фак ніяк не впливає на хід лікування – просто спостереження.

Під час оперативного втручання хірурги ветеринарного госпіталя ушили хіатальне кільце, провели фундоплікацію. Трохи менше тижня Іда знаходилась у стаціонарі госпіталя – і післяопераційний період, і лікування гастриту, який є незмінним супутником подібних патологій, потребують ретельного лікарського контролю.

Наразі малеча вдома, сподіваємося, більше з таких важких приводів не зустрічатися.

09/08/2026

У вихідні, яких так чекає кожен, ветеринарний лікар спочатку видихає, а за кілька годин починає придивлятися до тварин навколо професійним поглядом 😄😄😄

Тому що ветеринарія - це не про роботу. Це про життя.
Привітайте свого ветеринарного лікаря сьогодні!

07/08/2026

Таджі пішов одинадцятий рік. Кішка, грації та поставі якої може позаздрити навіть королева.

Останнім часом у красуні з’явилась проблема з вушками – хронічний отит, який ніяк не піддавався консервативному лікуванню. В переддні прийому стан кішки сильно погіршився – з’явилося порушення координації, кішка стала млявою, апатичною, мало їла, перестала пити воду, голову схиляла на лівий бік.

Під час огляду хірург провів отоскопію – вушні проходи виявилися заповнені гнійними масами, тобто ліки, що мали позбавити від отиту, просто не потрапляли всередину. Таджа потребувала операції, проте її загальний стан не дозволяв провести втручання ось прямо зараз – кілька днів знадобилося лікарям, щоб стабілізувати організм, прибрати дегідратацію.

Через кілька днів Таджі провели оперативне втручання – клиноподібну резекцію по Хінце. Очистили вушні проходи, крім гнійних мас знайшли розростання всередині – провели резекцію, відіслали на гістологію. Забігаючи наперед – гіпергрануляція тканин через запалення.

Через три дні після операції Таджу виписали, кішка не дуже добре переживала відстань між собою та власниками. Ще за тиждень консервативного лікування, Таджа прийшла на зняття швів і ще додатково похизуватися тим, що шорстка на вушках потроху починає відростати. А кілька днів тому – на останній повторний огляд, де всі сторони зафіксували: життя налагодилось.

06/08/2026

Довгочит про сечокам’яну хворобу

Ваш улюбленець часто намагається попісяти, але нічого не виходить чи виходить мало? Пісяє не там, де повинен? Це можуть бути перші симптоми сечокам'яної хвороби – і найпідступніше в ній те, що на ранніх стадіях вона майже непомітна.

✅Як розпізнати хворобу на ранній стадії

✔️кров у сечі
✔️часті й довші походи в туалет
✔️тварина мочиться поза лотком
✔️млявість, апатія, знижений апетит

Якщо камені знаходяться у верхніх відділах сечовивідних шляхів і немає обструкції, симптоматика довгий час може взагалі не проявлятися. Тому планові УЗД – це не формальність, а спосіб діагностувати хворобу до того, як стан стане критичним.

🔴відсутнє сечовипускання впродовж двох днів
🔴живіт збільшений і болючий
🔴блювання, судоми
🔴тварина пригнічена, млява

Це ознаки останньої, четвертої стадії сечокам'яної хвороби – стадії, на якій лікарі можуть виявитися безсилими.

✅Діагностика

Діагноз підтверджують аналізи крові й сечі, рентген (оглядова та екскреторна урографія, подвійне контрастування), УЗД, цистоскопія, бактеріологічні дослідження.

✅Лікування залежить від стадії й типу каменів:

✔️консервативне – антибіотики, дієтотерапія, збільшення споживання води
✔️оперативне – відкрита, ендоскопічна або ендоскопічно асистована цистолітотомія, уретротомія, перинеальна пластика уретри (тільки у котів)
Рішення про тип втручання приймає лише хірург – на основі даних діагностики.

✅Як знизити ризик

✔️постійний доступ до чистої води
✔️збалансований раціон, за потреби – спеціалізовані лінійки для профілактики
✔️чистий лоток у кота – коти не терплять бруду і можуть навмисно затримувати сечовипускання
✔️контроль ваги й регулярна активність
✔️регулярні огляди, особливо для порід групи ризику

✅Групи підвищеного ризику

✔️У собак – міні-шнауцер, бішон фрізе, ши-тцу, такса, йоркширський тер'єр, чихуахуа, померанський шпіц, пудель (оксалатні камені); англійський і американський бульдог, бордер-коллі, ротвейлер, бостон-тер'єр, стаффордширський бультер'єр (мутація CaOx1); далматинець, веймаранер (уратні камені).
✔️У котів – перський, гімалайський, бурманський, сіамський, рагдол, британський короткошерстий, скотиш-фолд. Важливий нюанс: усі довгошерсті коти мають підвищений ризик оксалатних каменів – незалежно від офіційної породи.

СКХ легше запобігти, ніж лікувати. Якщо помітили тривожні симптоми – не чекайте, поки стане критично.

Видалення каменів із сечового міхура у тварин – цистолітотомія | Оперативне лікування сечокам’яної хвороби у собак і котів в Києві | Фауна-сервіс